Слухаємо українське — Kalush Orchestra — CHANGES
Субота, 4 Березень 2023 04:50Roy : Moss, have you seen this video of the baby speaking French?
Moss : It went viral at 10.30, Roy. Of course I've seen it.
От і у мене так. Ще учора «Калуш» випустили нову пісню, а я тільки почув.
P.S. Жлоби, заблокували embedding.
Moss : It went viral at 10.30, Roy. Of course I've seen it.
От і у мене так. Ще учора «Калуш» випустили нову пісню, а я тільки почув.
P.S. Жлоби, заблокували embedding.
Найстаріший музичний гурт України «Гуцули» створений у 1969 році, тобто, гурту зараз 53 роки.
У мохнаті 1980-і роки грали Оззієвого "Paranoid".
20 років лабали по ресторанах і поневірялися (і це не дивно, цапському окупаційному режиму така музика не була потрібна). Потім у 1989-му дали жару на «Червоній руті».
Відео у дописі — свіже. Є старіші варіанти у гіршій якості:
Версія 1989
Ще один варіант того ж часу — Раз пішов я до Косова
Офіційний сайт.
Сторінка на Вікіпедії.
Цікавий огляд їхньої творчості на каналі «Шукачі».
У мохнаті 1980-і роки грали Оззієвого "Paranoid".
20 років лабали по ресторанах і поневірялися (і це не дивно, цапському окупаційному режиму така музика не була потрібна). Потім у 1989-му дали жару на «Червоній руті».
Відео у дописі — свіже. Є старіші варіанти у гіршій якості:
Версія 1989
Ще один варіант того ж часу — Раз пішов я до Косова
Офіційний сайт.
Сторінка на Вікіпедії.
Цікавий огляд їхньої творчості на каналі «Шукачі».
The Untold Story of “Carol of the Bells”
Четвер, 6 Жовтень 2022 05:11Українські блоґери роблять цікавий історично-просвітницький контент англійською. Чудово підходить до того, щоб поділитися цим з вашими англомовними друзями.
Mox Perkalaba — Борщ (поема)
П'ятниця, 1 Липень 2022 20:03
Мозкова свиняча кістка і штук шість реберець з молодого бичка, телятина то не м'ясо. Правильне м'ясо має бути пророслим.
Буряк-8 невеликих штук(невеликі-молоденькі-тіпо лолітки-дурні але соковиті)
4 штучки за день до того підмариновуєш
Пів жменьки білої фасолі, за пару годин до БОРЩУ треба замочити
Пів капустини
( Read more... )
Фальстарт, або У гру «Провокація» можна грати удвох, Валєра
П'ятниця, 19 Квітень 2019 13:16Я у бложику нечасто пишу власну думку, але здивувався, коли до середини дня пʼятниці не побачив її в інших блоґерів.
Коротко: Цілком допускаю, що сьогоднішня тема навколо «Приватбанку» і інших судових рішень — свідома (і вдала!) провокація(1) наших.
Тепер розгорну. Дивіться, які справи.
Виборець Коломородька 22 квітня :-)Головною зброєю московита є страх і неупевненість.
Війна для більшості обивателів — це саме страх і невпевненість у завтрашньому дні.
Зрада — це страх перед реформами, бажання жити по-старому, де можна було «занєсті» і «парєшать».
Вся — наголошую, ВСЯ! — ворожа пропаганда експлуатує лише страх і неупевненість.
Московський загарбник і його сателіти до вчорашнього дня повністю контролювали страх українців — окрім тих 16%, які відбоялися своє ще п'ять років назад.
Але страх — це лише інструмент. Який ставить досягнення мети.
Яка мета московита і його маріонеток? — Реванш.
Реванш світоглядний, військовий, економічний, корупційний, ментальний.
Тепер, що робить Порох.
А Порох просто трошки відпускає віжжі! І вся красно-коричнева сволота як з ланцюга зірвалася!
Суди, які вже були накручені 22 квітня повертати колаборантам майно, роблять це просто зараз.
Банкомати з банерами «Врємєнно нє работаєт» — вже зараз.
Черги перед обмінниками — сьогодні, а не 22 квітня.
«Давайте відкладемо укладання контракту до закінчення ваших виборів» — вже зараз.
«Ми уважно слідкуємо за виконанням умов кредиту МВФ, сподіваємося, що ви їх не порушите, OR ELSE!» — сьогодні.
«Нагадуємо, що серед 144 умов надання безвізу були […], OR ELSE ми можемо і скасувати» — це теж сьогодні.
Тобто, московити, риги і прочіє колаборанти починають чинити реванш ще до того, як захопили владу.
І таким чином роблять класичний фальстарт (у спорті це — однозначна дискваліфікація).
Порох розвернув головну зброю московита — страх — у протилежному напрямку.
Тепер вже виборець Коломородька боїться за свої грошики у «Приваті».
Тепер вже любитель московського єзика з Харківщини боїться, що усе Лівобережжя матиме спільну юрисдикцію з бурятами і каракалпакцями.
Тепер вже ватний контрабандист, який «устал ат вайни» у себе на Закарпатті, боїться, що його обкладуть даниною 5% за весь попередній час включно.
Список можна продовжувати нескінченно, але спільне слово буде — СТРАХ.
Іншими словами.
Реванш мав початися 22 квітня. Коли було б пізно кулаками махати.
Але почався — 18 квітня.
І усі оці наслідки — курс 30, черги перед Приватівськими банкоматами, вивіски «Ізвінітє, валюти нєт!», загроза скасування безвізу — все це почалося сьогодні, а не у понеділок.
Наслідок:
«Корисні ідіоти» ©, яким пообіцяли «бить в долє», і які щиро вважали, що за свою допомогу у вчиненні реваншу, вони і самі стануть серед тих, ХТО грабує, внєзапно© стали тими, КОГО грабують.
Вже сьогодні.
А це — не той розклад, на який вони підписувалися.
Логічно припустити, що вата має схаменутися, схопитися за голову руками і з криками «що ж я накоїв?!!11» бігти на виборчу дільницю, щоб зупинити долар-по-30 вже 22 квітня.
Якщо це так, як мені здається, то Порох і компанія — генії від політики.
І не забуваймо, що для перемоги ще треба 21-го прийти і проголосувати.
У мене все.
Слава Україні!
(1) Провока́ція (лат. provocatio) — дія або низка дій, які мають на меті викликати певну реакцію тих, кого провокують. Як правило, проводяться, з метою штучного створення негативних наслідків для тих, кого провокують.
Для мене це важливий допис. Тому щоразу, коли ви поширюєте цей текст, у світі десь народжується маленький порохобот.
Коротко: Цілком допускаю, що сьогоднішня тема навколо «Приватбанку» і інших судових рішень — свідома (і вдала!) провокація(1) наших.
Тепер розгорну. Дивіться, які справи.
Виборець Коломородька 22 квітня :-)
Війна для більшості обивателів — це саме страх і невпевненість у завтрашньому дні.
Зрада — це страх перед реформами, бажання жити по-старому, де можна було «занєсті» і «парєшать».
Вся — наголошую, ВСЯ! — ворожа пропаганда експлуатує лише страх і неупевненість.
Московський загарбник і його сателіти до вчорашнього дня повністю контролювали страх українців — окрім тих 16%, які відбоялися своє ще п'ять років назад.
Але страх — це лише інструмент. Який ставить досягнення мети.
Яка мета московита і його маріонеток? — Реванш.
Реванш світоглядний, військовий, економічний, корупційний, ментальний.
Тепер, що робить Порох.
А Порох просто трошки відпускає віжжі! І вся красно-коричнева сволота як з ланцюга зірвалася!
Суди, які вже були накручені 22 квітня повертати колаборантам майно, роблять це просто зараз.
Банкомати з банерами «Врємєнно нє работаєт» — вже зараз.
Черги перед обмінниками — сьогодні, а не 22 квітня.
«Давайте відкладемо укладання контракту до закінчення ваших виборів» — вже зараз.
«Ми уважно слідкуємо за виконанням умов кредиту МВФ, сподіваємося, що ви їх не порушите, OR ELSE!» — сьогодні.
«Нагадуємо, що серед 144 умов надання безвізу були […], OR ELSE ми можемо і скасувати» — це теж сьогодні.
Тобто, московити, риги і прочіє колаборанти починають чинити реванш ще до того, як захопили владу.
І таким чином роблять класичний фальстарт (у спорті це — однозначна дискваліфікація).
Порох розвернув головну зброю московита — страх — у протилежному напрямку.
Тепер вже виборець Коломородька боїться за свої грошики у «Приваті».
Тепер вже любитель московського єзика з Харківщини боїться, що усе Лівобережжя матиме спільну юрисдикцію з бурятами і каракалпакцями.
Тепер вже ватний контрабандист, який «устал ат вайни» у себе на Закарпатті, боїться, що його обкладуть даниною 5% за весь попередній час включно.
Список можна продовжувати нескінченно, але спільне слово буде — СТРАХ.
Іншими словами.
Реванш мав початися 22 квітня. Коли було б пізно кулаками махати.
Але почався — 18 квітня.
І усі оці наслідки — курс 30, черги перед Приватівськими банкоматами, вивіски «Ізвінітє, валюти нєт!», загроза скасування безвізу — все це почалося сьогодні, а не у понеділок.
Наслідок:
«Корисні ідіоти» ©, яким пообіцяли «бить в долє», і які щиро вважали, що за свою допомогу у вчиненні реваншу, вони і самі стануть серед тих, ХТО грабує, внєзапно© стали тими, КОГО грабують.
Вже сьогодні.
А це — не той розклад, на який вони підписувалися.
Логічно припустити, що вата має схаменутися, схопитися за голову руками і з криками «що ж я накоїв?!!11» бігти на виборчу дільницю, щоб зупинити долар-по-30 вже 22 квітня.
Якщо це так, як мені здається, то Порох і компанія — генії від політики.
І не забуваймо, що для перемоги ще треба 21-го прийти і проголосувати.
У мене все.
Слава Україні!
(1) Провока́ція (лат. provocatio) — дія або низка дій, які мають на меті викликати певну реакцію тих, кого провокують. Як правило, проводяться, з метою штучного створення негативних наслідків для тих, кого провокують.
Той, у кого ім'я викрадено
Неділя, 7 Квітень 2019 16:50
Сьогодні — день народження Василя Голобородька. Одного з найвидатніших митців, якого подарувала світові Луганська земля. Одного з найталановитіших поетів нашого "задушеного Відродження" 1960-70-х
"У молодших сучасників найбільше ціную Василя Голобородька. Потім - Вінграновського. І, звичайно, Леоніда Кисельова",— писав Василь Стус про це покоління.
2014 року Василеві Голобородьку довелося стати біженцем - на той час його знову, як і в радянські роки, "забули" й не згадували, і знову з причин "ідеологічних": ЗМІ готували Україну до розколу, а 9 областей - до входження в РФ, тож найвидатніший із живих українських поетів не міг бути "з Луганська" - міста, що його навіть дехто з т.зв. інтелектуалів закликав "віддати Росії" (докладніше про це див. у моєму Відкритому листі до Українського ПЕН-центру за липень 2014-го).
А в 2016-му, щоб про Голобородька таки зовсім забули, у нього вкрали ім'я.
( Read more... )
Простіть, пане Василю, що доводиться Вас вітати на Ваше 74-річчя - перепостом саме цього вірша.
І дай Боже Вам (і нам усім...) дожити до перемоги - до Повернення Вкраденого.
(Оксана Забужко)
Шевченко-205
Субота, 9 Березень 2019 16:50Перепост допису ![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
jonathan_simba: Шевченківсько-дипломатичне
Агов, хунтаны! Я надеюсь, все помнят, какой сегодня день??
( Read more... )
jonathan_simba: Шевченківсько-дипломатичнеАгов, хунтаны! Я надеюсь, все помнят, какой сегодня день??
( Read more... )
Сальна церемонія
Вівторок, 26 Лютий 2019 18:10Перепост допису ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
bartalomeo: Сальна церемонія
Тут пан Юрій Винничук поставив питання руба про те, що, мовляв у японців та китайців чайна церемонія є, а в нас сальної церемонії нема. І от згадалася мені історія моїх японських мандрів, яку я вирішив винести з коментарів і розповісти всім.
Коли я був в Японії, то привіз туди літаком два кілограми сала та три літри перцівки.За японськими митними правилами вартість алкоголю, що ввозиться не має перевищувати 2000 долярів, а мої три літри тягнули ну максимум долярв на 20-30, так що проблем не було. Отже Японія. Спочатку ми пили саке в Хіросімі, а потім переїхали шинкайсеном в Нагасакі, і тут вже я витягнув перший шмат сала.
Витягнув і повідомив здивованим яаонцям що це - українське сашімі, а ось це, сказав я витягуючи літрову пляшку перцівки, українське саке. Сало я віддав газдині закладу в якому ми пиячили і попросив нарізати як зазвичай в них ріжуть сашимі. Хазяйка прийняла в мене шмат сала як приймають щось дійсно дорогоцінне та з витягнутими вперед руками, на яких лежав шмат сала попрямувала урочистою походкою на кухню. Через хвилин 5 вона з'явилася з величезною таріллю на якій тоненькими скибочками було нарізано сало, посеред тарілі з сала була викладена троянда. В окремій тарілці лежав японський хрон васабі. Все це поставили посеред столу.
( Read more... )
bartalomeo: Сальна церемоніяТут пан Юрій Винничук поставив питання руба про те, що, мовляв у японців та китайців чайна церемонія є, а в нас сальної церемонії нема. І от згадалася мені історія моїх японських мандрів, яку я вирішив винести з коментарів і розповісти всім.
Коли я був в Японії, то привіз туди літаком два кілограми сала та три літри перцівки.За японськими митними правилами вартість алкоголю, що ввозиться не має перевищувати 2000 долярів, а мої три літри тягнули ну максимум долярв на 20-30, так що проблем не було. Отже Японія. Спочатку ми пили саке в Хіросімі, а потім переїхали шинкайсеном в Нагасакі, і тут вже я витягнув перший шмат сала.
Витягнув і повідомив здивованим яаонцям що це - українське сашімі, а ось це, сказав я витягуючи літрову пляшку перцівки, українське саке. Сало я віддав газдині закладу в якому ми пиячили і попросив нарізати як зазвичай в них ріжуть сашимі. Хазяйка прийняла в мене шмат сала як приймають щось дійсно дорогоцінне та з витягнутими вперед руками, на яких лежав шмат сала попрямувала урочистою походкою на кухню. Через хвилин 5 вона з'явилася з величезною таріллю на якій тоненькими скибочками було нарізано сало, посеред тарілі з сала була викладена троянда. В окремій тарілці лежав японський хрон васабі. Все це поставили посеред столу.
( Read more... )
Гліб Бабіч:
На війні відбувся ланцюг подій.
Потужний. Важливий. Знаковий. Той, що багато про що говорить.
Здавалося б.
10 гірсько-штурмова бригада за п'ять днів знищила чотири одиниці техніки російсько- окупаційних військ.
На військовому сленгу це називається "заПТУРили".
Чотири постріли, чотири ракети - чотири влучення.
Українським комплексом "Стугна" (хоча "вони" стверджували, що це Джавеліни. Ой, а може таки Джавелини? Ну хоч два з чотирьох?)))
- 30.01 - КАМАЗ з бойовиками;
- 31.01 - МТ-ЛБ з ЗУ-23-2 та розрахунком;
- 03.02 - МТ-ЛБ з ЗУ-23-2 та розрахунком;
- 04.02 - КРАЗ з бойовиками.
Церковь здорового человека
Понеділок, 28 Січень 2019 17:06Перепост допису hozar: Церковь здорового человека
Эти фото для тех, кто так и не понял, почему московская церковь в Украине скончалась.
Это не московская, а Украинская автокефальная церковь укрыла в своем храме студентов от кровавой расправы.
Предоставила всю территорию Михайловского златоверхого под госпиталь, склад и ночлежку.
Била в набат в самые тяжелые часы, призывая на службу не только Б-гу, но и родине.
( Read more... )
hozar: Церковь здорового человекаЭти фото для тех, кто так и не понял, почему московская церковь в Украине скончалась.
Это не московская, а Украинская автокефальная церковь укрыла в своем храме студентов от кровавой расправы.
Предоставила всю территорию Михайловского златоверхого под госпиталь, склад и ночлежку.
Била в набат в самые тяжелые часы, призывая на службу не только Б-гу, но и родине.
( Read more... )
Готуєте новорічну вечерю? Поставте собі оці два відосики. Це Уляна Супрун і Юрій Луценко у програмі «Рандеву» з Яніною Соколовою. Дуже прочищає мізки від упереджень. Раджу до перегляду.
( (((( + 1 )))) )
( (((( + 1 )))) )
Захисники України у стилі аніме
Субота, 29 Грудень 2018 17:26Японський художник mmArt викладає у Twitter аніме-забраження, на яких основними персонажами є українські військові, патріоти та жінки у вишиванках.
Автор зображає зустрічі та прощання українських бійців із близькими, фрагменти бойових дій, сцени втрат та просто військових у формі.
Героями малюнків також стають молоді люди з шевронами СБУ, батальйонів "Донбас", "Азов"
Тенденція захоплення українською бойовою атрибутикою та героями війни поширилася із ресурсу онлайн-ігор на військову тематику Erepublik.
Тепер серед молоді Японії панує мода на артефакти війни на окупованому Донбасі. Один із її проявів – відтворення зображень у популярному в країні стилі аніме.
( Read more... )
Автор зображає зустрічі та прощання українських бійців із близькими, фрагменти бойових дій, сцени втрат та просто військових у формі.
Героями малюнків також стають молоді люди з шевронами СБУ, батальйонів "Донбас", "Азов"
Тенденція захоплення українською бойовою атрибутикою та героями війни поширилася із ресурсу онлайн-ігор на військову тематику Erepublik.
Тепер серед молоді Японії панує мода на артефакти війни на окупованому Донбасі. Один із її проявів – відтворення зображень у популярному в країні стилі аніме.
( Read more... )
День волонтера
Середа, 5 Грудень 2018 18:09Перепост допису jonathan_simba: День волонтера
Спасибо всем, кто помогал и помогает, на фронте и в тылу, несмяторя на все попытки политических олигофренов и ватной "пятой колонны" приуменьшить Вашу роль или дискредитировать Вас в глазах общества и в наших глазах.
Ваш подвиг в 2014-ом, в критический момент войны был едва ли меньшим, чем наш. Без Ваших веры, энергии, самопожертвования и преданности у нас бы не получилось отразить российскую агрессию. Мы никогда этого не забудем.
Это Ваш праздник, дорогие братья и сестры-волонтеры. Какими бы не были Ваши политические или религиозные взгляды - спасибо Вам!
P.S.: А вы уже отправили праздничное пожертвование знакомым проверенным волонтерам? Если нет - усуньте цей недолік негайно! :)
jonathan_simba: День волонтераСпасибо всем, кто помогал и помогает, на фронте и в тылу, несмяторя на все попытки политических олигофренов и ватной "пятой колонны" приуменьшить Вашу роль или дискредитировать Вас в глазах общества и в наших глазах.
Ваш подвиг в 2014-ом, в критический момент войны был едва ли меньшим, чем наш. Без Ваших веры, энергии, самопожертвования и преданности у нас бы не получилось отразить российскую агрессию. Мы никогда этого не забудем.
Это Ваш праздник, дорогие братья и сестры-волонтеры. Какими бы не были Ваши политические или религиозные взгляды - спасибо Вам!
P.S.: А вы уже отправили праздничное пожертвование знакомым проверенным волонтерам? Если нет - усуньте цей недолік негайно! :)
Восени цього року виповнюється рівно 400 років після походу козацького гетьмана Петра Сагайдачного та польського королевича Владислава IV Вази на Москву. На жаль, зараз мало хто з простих українців знає про цю цікаву подію, втім її історичне значення дійсно велике. У народній пісні «Ой на горі тай женці жнуть» Сагайдачного чомусь назвали необачним, та це було помилкою, чи заради рими, адже насправді Петро Конашевич був одним із найуспішніших українських гетьманів усіх часів.
Отже, що це була за пригода. Почнемо з того, що у 1604 – 1613-их роках Московщина переживала важкі часи, які в російській історії називають «Смутні часи», які розпочалися за княжіння Лжедмитра І. В лютому 1610 року між польським королем Сигізмундом ІІІ та російським послом було укладено договір, згідно з яким королевич Владислав Ваза, після прийняття православ’я, повинен був зайняти московський престол. Після усунення Василя Шуйського влітку 1610 року московський уряд визнав Владислава царем і навіть почав карбування монет від імені «Владислава Жігімонтовіча». Та польський королевич не хотів приймати православ’я і не прибув до Москви для вінчання на царство.
У жовтні 1612 року було скинуто боярський уряд королевича Владислава, а в лютому 1613 року Земський Собор обрав царем Михайла Романова, хоча королевич від своїх прав на московський престол не відмовлявся. 1615 року легка польська кіннота, або як їх ще називали лісовички, на чолі зі шляхтичем Юзефом Лісовським пройшлася рейдом від Брянська та Орла до Костроми та Мурома. А влітку 1616 року Вальним сеймом було підтримано рішення про проведення дворічної воєнної компанії проти Московщини.
6 квітня 1617 року королевич Владислав вирушив у похід на Москву, метою якого було оволодіння короною московського царя. До кінця 1617 року поляки захопили такі міста як: Дорогобуж, Вязьму, Мещовськ, Козельськ, Серпейськ, Рославль та інші. У грудні 1617 року польсько-литовські війська розбили табір біля м. Вязьми, очікуючи на прибуття підкріплення. Проте, підкріплення не йшло. Щоб врятувати королевича польський уряд звісно ж звернувся по допомогу до запорізьких козаків. Перед тим, як дати остаточну згоду на свою участь у поході гетьман Сагайдачний торгувався з поляками, вимагаючи припинення утиску православного населення, що досить часто відбувалося на українських землях у складі Речі Посполитої, а також визнання судової й адміністративної автономії Запорізької Січі.
( Read more... )Казка про скляного янгола і Каліфорнію
П'ятниця, 23 Листопад 2018 00:33
Сухими смуглыми пальчиками Бабушка медленно развязывает торбу. В торбе большой прозрачный пакет. В нём 1,5-2 кг яблочной сушки, 5 картонных коробочек с травами, аккуратно сложенные платочки и банка горошка.
- Мені треба в Каліфорнію. Авіапосилка.
- Вітаю на Укрпошті. Ви будете відправляти разом з торбочкою?
- Да. Я вчора постірала, бачите, все чистеньке.
Я улыбаюсь и рассматриваю выстиранную и выглаженную торбу и чудо-Бабушку.
Меня уже не бесит что на Главпочтампе очередь и что через 4 часа поезд, а я не успеваю заехать в Гимназию подписать у Natalja Opimakh документы.
- Отут все написано. Це сину і внукам. Він у мене в Каліфорнії. Амєріка. А це ось невістці. Рушник. Треба авіапосилка.
- Я Вас зрозуміла. Я Вашу торбочку покладу в коробку, харашо?
- Харашо. Тіки тут дивіться...
Бабушка достает из торбы пакет. Из пакета банку горошка. Из банки горошка газетный сверток. Разворачивает.
- Оце Ангєл. Він стікляний. Треба шоб не побився.
- Харашо, загорніть назад. Я Вам підріжу коробку і покладу ще картон. Тіки лучче Ангєла в банку, а банку по центру, шоб не придавило. Воно ж в самольоті трясе.
Бабушка внимательно слушает про "Того, шо в самольоті трясе" и кивает. Дослушав, движениями, полными мудрости и достоинства достает банку из-под горошка, ту, которая с Ангелом. 2 коробочки с травами сдвигает влево, кладет банку с Ангелом и прижимает тремя оставшимися коробочками. Затем кладет пакет в торбу, торбу завязывает. Бережно, медленно, но крепко.
Торба действительно чистая, как первый снег. И какая-то. Вообще не убогая. Нет. Она недорогая, но очень нарядная. Правильная торба. Не такая, как на рынке. Не такая, как на вокзале. Классная торба. Вот кроме шуток классная.
( Read more... )Стародавні свідоцтва про українську мову
П'ятниця, 5 Жовтень 2018 17:46Олександр Палій: Українська мова точно існувала вже в 11 столітті. Хоча, найімовірніше, вона ще на півтисячоліття старша. Але то припущення, а з 11 століття - факти.
Стіни Софії Київської дозволяють бачити на одному й тому ж матеріалі, як змінювалася наша мова упродовж останнього тисячоліття. Як виявляється, змінилася вона незначно, суттєво менше, ніж за той же час французька чи англійська мови.
За часів Київської Русі в літературі використовувалася церковнослов‘янська мова Кирила і Мефодія, що є діалектом болгарської. Натомість, українська мова була присутня в законодавчих збірках, князівських грамотах та в побутових написах.
Серед останніх були й чимало графіті Софії Київської. Чимало з них давно визнані наукою, введені в науковий обіг видатним вченим полтавчанином Сергієм Висоцьким.
Отже, що ми бачимо у графіті Софії Київської?
По-перше, закінчення (ові-, єві-) в іменах буквально в сотнях графіті: "Господи помози рабу своєму Ставърови", "Господи помози рабу своєму Борисови владьдцу", "Георгиеви и мечнику княжу Василієви", "Господи помози рабо поп своим Павлоу, Семенови, Кузови, Фомѣ, Пеоновѣ", "Господи помози рабу своєму Безуєві Івану отроку Добинича і Марієві (від чоловічого імені Марій) с ним", а також "Лазореви", "Григореви", "Григорієви", "Гаврилови", "Семенови", "Павълови", "Фсыпорови", "Даниловы", "Данилови", "Гнатови", "Федорови", "Феодорови", "Оугринови", "Василеви" тощо.
Характерне для української мови чергування "к" і "ц", "к" і "ч": "Господи помози Луцѣ владичину дияку".
Нагадаю, за часів Київської Русі церковнослов’янське "ѣ" читалося як українське "і". Наявні в "Слові о полку Ігоревім", а також у численних літописах різнонаписання на кшталт "дѣвицею – дивицею" свідчать про те, що ѣ у "Слові о полку Ігоревім" вимовляється як "і", "и".
( Read more... )
Стіни Софії Київської дозволяють бачити на одному й тому ж матеріалі, як змінювалася наша мова упродовж останнього тисячоліття. Як виявляється, змінилася вона незначно, суттєво менше, ніж за той же час французька чи англійська мови.
За часів Київської Русі в літературі використовувалася церковнослов‘янська мова Кирила і Мефодія, що є діалектом болгарської. Натомість, українська мова була присутня в законодавчих збірках, князівських грамотах та в побутових написах.
Серед останніх були й чимало графіті Софії Київської. Чимало з них давно визнані наукою, введені в науковий обіг видатним вченим полтавчанином Сергієм Висоцьким.
Отже, що ми бачимо у графіті Софії Київської?
По-перше, закінчення (ові-, єві-) в іменах буквально в сотнях графіті: "Господи помози рабу своєму Ставърови", "Господи помози рабу своєму Борисови владьдцу", "Георгиеви и мечнику княжу Василієви", "Господи помози рабо поп своим Павлоу, Семенови, Кузови, Фомѣ, Пеоновѣ", "Господи помози рабу своєму Безуєві Івану отроку Добинича і Марієві (від чоловічого імені Марій) с ним", а також "Лазореви", "Григореви", "Григорієви", "Гаврилови", "Семенови", "Павълови", "Фсыпорови", "Даниловы", "Данилови", "Гнатови", "Федорови", "Феодорови", "Оугринови", "Василеви" тощо.Характерне для української мови чергування "к" і "ц", "к" і "ч": "Господи помози Луцѣ владичину дияку".
Нагадаю, за часів Київської Русі церковнослов’янське "ѣ" читалося як українське "і". Наявні в "Слові о полку Ігоревім", а також у численних літописах різнонаписання на кшталт "дѣвицею – дивицею" свідчать про те, що ѣ у "Слові о полку Ігоревім" вимовляється як "і", "и".
( Read more... )
Підписатися на RSS