...Вона блює і співає

Q: Яке походження слова Івасик-Телесик?

Відомий український казковий герой зветься Івасик-Телесик.
Якою є етимологія цієї назви?

Усі варіанти, які я бачив, виглядають або занадто натягнутими, або просто бездоказовими. Тому хотілося б дізнатися етимологію, яка базується на поважних лінґвістичних джерелах, а не на здогадках.

---

Ось список варіантів, які я бачив, і які мені не подобаються внаслідок своєї бездоказовості:

1. Морячок — (моє власне дослідження, виглядає дещо натягнутим):
   

   Грецькою слово «море» — θάλασσα, читається [tʰá-las-sa].
   Wiktionary і інші словники кажуть, що:
   «Etymology: Possibly from ἅλς (háls, “salt”). Might be from Pre-Greek.»
   Тайське слово ทะเล [tʰáʔ leː] «море» має кхмерське походження. Див., наприклад, відоме озеро в Камбоджі, Тон-ле-сап.

2. Телепень — внаслідок народження із дерев'яної чурки, у деяких варіантах казки
3. Той, хто носить бриль, солом'яний капелюх (неясно, чи носив він такого капелюха)
4. Таліесін — від кельтського/валлійського імені¹
5. Той, хто пасе теля — (не доведено, що він когось пас у казці)

---

¹ Таку думку обстоює, наприклад, Олег Гуцуляк у статті Кельтський слід в історії слов'ян.

---

A:

Марія Редьква, кандидат філологічних наук, викладач кафедри філософії, суспільних дисциплін та іноземних мов Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, у своїй статті СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ КАЗКОВИХ АНТРОПОНІМІВ (НА ПРИКЛАДІ ВАРІАНТІВ НАЗИВАННЯ ТЕЛЕСИКА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ ЧАРІВНІЙ КАЗЦІ) висловлює такі гіпотези:

На перший погляд семантика імені Телесик є непрозорою і увиразнює її лише контекст уживання: И назвали того сина Телесиком. От росте той син, та й росте – и такий гарний, що ні здумать, ні згадать – тільки в казці сказать! [Рудч. (2: 39)]. Проблема витлумачення значення номінатеми зумовлена передовсім нез’ясованістю семантики слова-основи, на базі якого виник онім.

Лексема сучасної української мови, котра вірогідно стала основою для творення номінативної одиниці, це дієслово
„телесуватися, -уюся, -уєшся, недок., розм. Потикатися, кидатися то в один бік, то в інший…” [4: 1237]. Якщо припустити, що саме ця лексична одиниця могла мотивувати аналізовану номінатему, то семантика імені вказує на таку характеристику персонажа, як рухливість, неспокій тощо.

У територіальних говірках зафіксовано лексему телесний, що означає „безтілесний” [13 (2: 283)], від якої теж могло бути утворене найменування, оскільки, за сюжетом, персонажа змальовано деревиною, тобто безтілесним.

У словнику М. Фасмера подано лексеми тел(ьпень), тельпеш, що означають „здорова дитина”. І услід за О. Шахматовим етимолог пов’язує їх зі словом телепень. Сюди ж учений відносить і лексему тельпух, яка має значення „пень, обрубок; неповоротка людина” [17 (4: 40)].

Тому, зважаючи на специфіку образу Телесика, цілком вірогідним видається походження аналізованого казкового антропоніма від наведеного ряду лексем, семантика яких безпосередньо пов’язана зі словами дитина, деревина, пень.