...Вона блює і співає

... камера поволі облітає військову авіабазу посеред сирійської пустелі і накатом наближається до освітленого вікна армійського гаража. В гаражі сидять генерал Петров і бойовик Абдулла. Вони п'ють горілку з великих залізничних стаканів і діловито перешіптуються. Після коротких перемовин Абдулла забирає в генерала валізу напаковану грубими пачками євро, сіда в джипа і обіцяє вернутись за місяць з новою партією. Генерал прихльобує зі стакана і милується на ряд мішків напакованих чистим героїном.

На другий день генерал бере в спільники льотчика Батонхуєва і доктора Джаліля. Льотчик займається перевозкою трупів на батьківщину, а доктор проводить посмертний розтин. В поцесі розтину бувший пластичний хірург вийма тельбухи з павших витязів, а на їх місце запиха мішечки з наркотиком. Роботи багато, тельбухи дівать нікуди, тому незабаром доктор залучає до операції повара Нігматуліна. Повар забира вирізані кишки, серця і легені і кормить ними всю базу. Пайкову яловичину і курятину підступний злодюга продає наліво, переважно одному з двох союзних православних батальйонів. Змовники жиріють, заводять дорогих коханок, купують нерухомість в Геленджику та на Рів'єрі і думають, що лафа триватиме вічно.

Одного нещасного дня генерал відправля особо велику партію трупів і раненого сапера Умарова в Ростов. Нічо не віщує біди, пілоти шуткують і травлять анекдоти з раненим сапером, аж раптом другий пілот згадує, що забув поснідати. Ненажера вийма отриманого на кухні термоса і налива бульйон до стакана. В стакан вивалюється сизий, потворний, татуйований двоголовим орлом кусок м'яса в котрому єдок з жахом впізнає залупу снайпера Кокляєва. Переляканий пілот плеще гарячим бульйоном в мармизу раненому саперу, той з переляку вирива чеку з поясної гранати і відправля екпаж в пекло, а самольот - на грішну землю. Проклятий катафалк падає в самий центр бази ігіл, пробива штабну палатку і провалюється в таємну лабораторію по розробці біологічної зброї. За 10 хвилин з під уламків літака виліза взвод героїнових зомбі. За якісь 5 хвилин прудкі мерці добивають останніх бойовиків, а далі захоплюють в полон останнього вижившого науковця і змушують проаналізувати їхній ДНК. Діагноз невтішний - життя в мертвих тілах підтримує вшитий героїн і стане його менше ніж на добу.

Зомбі вирішують поквитатися з усіма хто їх образив, захоплюють ігілівського бомбовоза і вертаються в лагерь. По дорозі мстиві мерці випалюють напалмом обидва православні батальйони, підривають гуманітарний конвой з пластидом і скидають термобаричну бомбу на місцеву мечеть. По дивному співпадінню в мечеті саме цього вечора проводиться чемпіонат з в'язання національного прапора організований приїжджим президентом федеральної ліги макраме. Усі присутні офіцери гинуть, а макрамісти наступного дня проводять меморіальний міжнародний турнір за мир у всьому світі.

Невдовзі після приземлення зомбі ловлять доктора, повара і генерала, грузять їх на літак і відлітають в невідомому напрямку.

Кінець фільму, напрімєр. Йдіть спати, парафіяни.

(Вовчик Сірий)