...Вона блює і співає

Давно почав писати цей допис, але все руки не доходили звести усе докупи, бо тема контроверсійна, а я не хочу, щоб це виглядало як страшилка для моїх друзів, яких угораздило мати російське походження.
Тепер, коли з країн Цивілізації почали сцяними тряпкамі виганяти московських шпигунів проблема актуалізувалася, і ясно, що усе тільки починається, вирішив таки опублікувати.

Час від часу зустрічаю (у тому числі, у себе в бложику) таку ситуацію:
Друзі російського походження, які давно розірвали стосунки з малою родіною, які обзавелися документами від H1B до чесного SSN, давно і успішно працюють на Інтели-Майкрософти, одружилися з місцевими, вирощують дітлахів, сумлінно сплачують податки і вважають, що їх це не зачепить. Бо вони мають алібі і тому не несуть відповідальності за те, що відбувається у країні, звідки вони родом.
Мені здається, що така думка, як мінімум, необачлива. Про це і допис.

По-перше, варто зазирнути в історію — а саме, поглянути на методи, якими людство бореться з подібними явищами.
По-друге, це зараз вас захищає закон. І якщо якийсь пересічний реднек з рушницею вирішить to kick the shit out of a russian ass in his neighborhood, приїде поліцейський і вгамує реднека. А якщо таких реднеків буде десять? а сто? а весь ваш neighborhood? — ото ж.
По-третє, ви просто ближче, і для держави вашого перебування «дістати» вас набагато легше, ніж виколупувати тремтячого Тупіна з його бункера в Уральських горах. А потім пояснити електоратові, що осьжечки, ми дослухалися до думки електорату, kicked a crap out or russians, голосуйте за нашу партію, а не за Crooked опонентів, які не так завзято вибивають лайно з московитів.

Дивіться, логіка тут дуже проста:

• Усе залежить від суспільної думки електорату у країні вашого перебування;
• Тенденція тут одна: рано чи пізно електорат почне вимагати крові. Крові «руssькіх».
• І першим уособленням «руssькіх», до якого дотягнеться злий і озброєний бюргер, будете — ви. А вже потім — Тупін, чи алкаш Ємєля із Сизрані з іржавим «калашом», чи бурятський танкіст Йьілдьіргьіз-Батожабай, до якого ще треба долетіти і поцілити — або «Мейвріком», або «Джавеліном».
• До вашої домівки можна «долетіти» з одним смолоскипом.

Наголошую, йдеться саме про явища злочинів проти людяності. Бо якщо це проста кримінальщина, то — так, за корупцію Бєрлусконі відповідає Бєрлусконі і ніхто інший; за держзраду Трампа на електричному стільці опиниться Трамп і ніхто інший (хіба що Манафорт і Флінн), а Каддафі із труби витягли одного, навіть без охорони.
Зовсім інша справа, коли один карлік (шо самоє характєрноє — не завжди московський; був австрійський, наприклад) будує цілу систему, спрямовану на вчинення злочинів проти людяності. Поза якою бути просто неможливо для більшості підконтрольного карліку населення.
Перш за все, така система вигадує різноманітні міфи: про «висшую нацию», про «народ-подібітєль», про «защіту нємєцкоєзичного населення» і прочіє явища, які мають спільне означення — фашизм.
Окрім того, ніхто не знає, хто з (колишніх) русських є завербованим, а хто — ні. Коли «почнеться», діяти буде треба миттєво, і розбиратися часу не буде.

Іншими словами: йдеться про крайні обставини, а вони, як відомо, потребують крайніх заходів.

Одним із таких заходів є увімкнення принципу колективної відповідальності.
Як саме це відбуватиметься — не треба видумувати. Натомість, варто просто поглянути, як Цивілізація боролася з попереднім фашизмом, німецько-японським. Ця тема була освітлена багаторазово:

Судетські німці — навіть ті, хто були проти війни загарбання Судетів від Чехії — надовго запам'ятали урок. Звісно, лише ті, кому пощастило лишитися живими. Решта у 1945-47 роках або отримала справжнісінький геноцид з публічними стратами, або втекла на історічєскую родінку, кинувши усе нажите.
У самій Німеччині ппць мав місце кілька десятиліть, безробіття і занепад економіки (йдеться про частину Німеччини, вільну від московської окупації на 40 років).
У Європі німців просто не брали на роботу (маю особисті свідчення).

А ось, що робили цивілізовані США щодо американців японського походження. Які давно жили і сумлінно працювали у Америці.


Рут Лі (Ruth Lee), власниця китайського ресторану, тримає великий китайський прапор, щоб її не прийняли за японку у той час, як вона вдпочиває на пляжі у вихідний у Майамі, після нападу на Перл-Харбор, 15 грудня 1941 року.
Прапор на фото — це прапор націоналістського Китаю, уряд якого пішов у самовигнання на острів Тайвань після комуністичного заколоту. Цей прапор і наразі є прапором Тайваню.

---

«Мєня єсть китаєц спасібопожалуста, не єсть японець»

---

Історія дискримінації та ворожнечі громадськості до американців азіатського походження викристалізувалася на лозунгах і значках, таких як цей, після нападу Японії на ВМС США в Перл-Харбор, Гаваї, 7 грудня 1941 року.

---

Доротея Ланге (Dorothea Lange), Окленд, Каліфорнія, березень 1942 р. (фото Бібліотеки Конгресу США).
Оригінальний заголовок WRA: Великий знак "Я — американець" розміщений у вікні магазину на розі 13-ї вулиці і Франкліна, 8 грудня, наступного дня після Перл-Харбору.
Магазин був закритий згідно наказу стосовно осіб японського походження до переселення з певних районів Західного узбережжя.
Власник магазину японського походження, випускник Каліфорнійського університету, буде переміщений разом із сотнями інших осіб у Центрах військової служби переселення на період війни

Ось приблизно, що буде з русськими по всій планеті. Тому варто не ображатися, а бути готовим до подібного розвитку подій.
Людство консервативне, друзі. Якщо якийсь метод працює, то ніхто його не мінятиме.

І ще одне. Я не лякаю. Мені менше за все хотілося бачити нормальних людей у ролі жертв. Принаймні, у черзі до пекла перед вами мають бути 140 мільйонів справжніх рашистів. Але біда у тому, що рашиста з Пєнзи ще треба з тої Пєнзи виколупати, а соціально-активні люди, які змогли вибратися до Заходу — осьдечки, прямо в руках Джозефа Реймонда Маккарті і його колег.